Головна » Статті » Батьки і школа

БАТЬКИ ТА ШКОЛА:ЗАПРОВАДЖЕННЯ СПІВПРАЦІ БАТЬКІВ І ШКОЛИ У КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

О.В.Бак вчитель початкових класів

 

 

БАТЬКИ ТА ШКОЛА:ЗАПРОВАДЖЕННЯ СПІВПРАЦІ БАТЬКІВ І ШКОЛИ У КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

«Щоб стати партнерами школи,

батьки мають володіти всією інформацією

й інформувати їх – обов’язок школи»

Постановка проблеми

Співпраця між батьками і школами – запорука кращої успішності учнів, переконаний відомий освітянин та автор книги “Школа майбутнього” Кен Робінсон. Він наводить приклади шкіл, які налагодили зв’язок із батьками, та організацй, що допомагають школам у цьому. Тож, у чому секрет вдалої співпраці з батьками? Чому ми,українці , не можемо запровадити цей досвід у практику?

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Як батьки можуть допомогти дітям бути більш успішними?

Найперша порада, яку дає Робінсон батькам,бачити у своїй дитині особистіть. Чимало дітей мають проблеми зі школою, бо батьки не зважають на їхні таланти та не підтримують їх. З такою проблемою і я зіткнулася в своїй практиці. Маючи у класі хорошу, талановиту дитину з гарним голосом, батьки не поспішають віддавати його до музичної школи. Запитаєте чому? Відповідь одна: в них ( батьків) немає часу на дитину, багато роботи по господарству. Проте уважні батьки можуть допомогти школі краще зрозуміти своїх дітей та зосередитись на певних здібностях.[1]

Окрім цього, Робінсон радить допомогти своїм дітям розвивати загальні навички уміння вчитись, креативність, здатність приймати рішення тощо. Це допоможе їм орієнтуватись та бути конкурентноспроможними у світі, що швидко змінюється.

Третя порада Робінсона стосується залученості батьків в освітній процес. Він каже, що активна участь батьків в освітньому процесі впливає на успішність їхніх дітей. Якщо батьки говорять зі своїми дітьми про навчання, допомагають їм підготуватись до вступу в коледж та сподіваються від них гарних результатів, діти краще вчаться в школі.

Та все добре в міру . Педагоги застерігають батьків від надмірної опіки своїх дітей. Шкідливо контролювати кожен крок дитини, вирішувати за неї всі проблеми, вимагати у вчителя кращих оцінок, виправдовувати всі проступки дитини та не помічати проблемної поведінки, якщо є докази протилежного.

Діти таких батьків не вміють вирішувати свої проблеми самостійно, не впевнені у своїх здібностях та вміннях. Вони не мусять ні за що боротись, тому не знають, що таке поразка, вони просто бояться зазнати невдачі.

Мета статті

Батьки – це джерело інформації для вчителів. Саме батьки найкраще знають своїх дітей і можуть допомогти вчителям краще зрозуміти характери та інтереси школярів. Вони також джерело для удосконалення школи. Якщо навчальні заклади дослухатимуться до думок та зауважень щодо освітнього процесу, то творитимуть кращу освіту.

Виклад основного матеріалу

Опрацювавши надбання Кена Робінсона зробила висновок , що батьків можна залучати до викладання на додаткових заняттях або запрошувати на уроки як представників певних професій. Це урізноманітнює методи навчання та робить його цікавішим. Але чомусь більшість вчителів навіть побоюються запросити їх прийти на урок. Чому?

Говорячи про співпрацю шкіл та батьків, Робінсон , у вже згаданому дослідженні “Нова хвиля доказів” сказав, що коли школи, сім’ї та місцева громада співпрацюють, учні менше прогулюють заняття й частіше вступають до вишів.

Я думаю, що «рецепт» вдалої співпраці потрібно починати ще з дитячого навчального закладу. Це дозволять зробити в майбутньому батьківські збори незвичайними, їх рейтинг зміниться на краще, сприятиме більш тісним взаєминам у ланцюжку «учень-батьки-вчителі».

Проводячи тренінг для батьків майбутніх першокласників у садочку я підготувала різноманітні відеоролики , презентації, виконала різноманітні вправи з батьками за стратегіями Нової української школи. Підводячи підсумок цього заняття , батьки, але в ролі діток(до цього вони запитували в дітей якою вони уявляють школу) зробили висновок (зі слів дітей). «Що школа майбутнього – це школа, в якій немає домашніх завдань. У ній зручні меблі й велика інтерактивна дошка-планшет», «У школі немає оцінок, у кожному класі спортивний куточок, є своє телебачення», «Моя школа майбутнього схожа на ракету, в ній я вивчатиму багато мов, обиратиму предмети, які я хочу», «Хочу, щоб у школі була смачна та корисна їжа. Щоб у класі можна було сидіти так, як зручно. А ще я хочу, щоб клас був дружний і веселий», «Я хочу, щоб був такий урок, на якому діти могли б займатися своїми хобі. Щоб шкільний дзвоник грав різними мелодіями. Щоб у класі були інтерактивні парти. Щоб моя школа в майбутньому була хмарочосом». А одна мама сказала, що її донечка хоче, щоб школа уся була… кришталевою».

Таке ж бажання щодо майбутньої школи висловили і батьки: «діти мають поглиблено займатися тим, чого самі хочуть – чи то природознавство, чи то спорт, чи то інформатика», «щоб дитина вивчала такі предмети, які знадобляться їй у житті». А головне, на чому акцентувала більшість батьків, – дитині у школі має бути комфортно: «Я хотіла б, щоб моя дитина навчалася в школі, де її люблять. Щоб усі предмети викладалися якісно на високому рівні», «Менше перевантажень і стресів, більше спілкування і розкритих потенціалів. Діти мають спілкуватися з учителями, як із друзями».

На мою думку, почавши налагоджувати зв’язок з батьками ще з ДНЗ це дозволить викликати в батьків інтерес до зборів, відповідальність і потребу брати участь у справах клас­ного колективу.

Я вважаю, що спираючись на досвід закордонних колег ( а наша країна відстає від сучасних на 50 років) потрібно запровадити в школах організацію , яка допоможе зробити НАШУ Нову українську школу привабливішою, бути партнерами: « учні-батьки-вчителі.».

1. Йдіть за батьками. Користуйтеся соціальними мережами на кшталт Facebook, Twitter, щоб інформувати батьків про шкільні справи й залучати їх до співпраці.

2. Радійте кожному. Усвідомте, що для багатьох родин в Україні потреба вивчення англійської мови стоїть на першому етапі. Використовуйте сучасні технології, щоб спілкуватися цією мовою.

3. Запросіть їх до себе віртуально. Користуйтесь онлайн-інструментами, щоб відчинити “віртуальні вікна до класу”.

4. “Розумні” телефони – “розумні” школи. Потрібно використовувати смартфони, щоб залучити сім’ї до співпраці: надсилати текстові повідомлення й користуватися різноманітними додатками.

5. Піймайте медійний момент. Використовуйте сучасні медіа (наприклад, вихід нової книжки чи фільму на тему освіти) як привід для створення відкритого майданчика, де можна обговорювати шкільні заходи й освітню реформу.

6. Зробіть читання сімейним дозвіллям. Користуйтеся комп’ютерними програмами щоб пропагувати читання у сімейному колі.

7. Розмовляйте в дітей удома. Зробіть навпаки: нехай учитель відвідує домівки учнів, щоб порозмовляти з батьками, а не запрошує їх до школи.

8. Батьківські збори під проводом учнів. Нехай на батьківських зборах головують учні – презентують результати своєї праці й розкажуть про свої сильні сторони, проблеми й цілі.

Для того, щоб нашим діткам було цікавіше читати, можна відшукати організацію, яка буде надавати кожній школі по 20 сумок із книжками. Учні зможуть брати книжки додому та читати їх в сімейному колі.

Отже, щоб запровадити педагогіку партнерства, потрібно знати такі ПРИНЦИПИ :

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах, стосунках;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини.

Діалог і багатостороння комунікація між учнями, учителями та батьками змінить односторонню авторитарну комунікацію вчитель – учень.

Підводячи підсумок, можна на сто відсотків стверджувати ,що у сучасних умовах школа не може існувати окремо від батьків. Вони є осередком усього суспільного життя. Працюючи у школі, змушена звертатись по допомогу не тільки до адміністрації, а й до батьків, які є активними представниками громадського життя. У такій співпраці народжується почуття спільності, де кожний чітко усвідомлює, що нам ніхто нічого не зробить, крім нас самих. Кожен із батьків усвідомлює відповідальність за все, що відбувється в школі. У державі народжується нова генерація людей. Інтереси та проблеми школи на сьогодні стали близькими для батьків, разом з тим зросла відповідальність учасників різних заходів у школі. У такому осередку працювати легко та надійно, адже усвідомлюєш, що твої знання та вміння корисні, ти можеш себе реалізувати як особистість, фахівець. Разом з тим, отримуючи щось нове від оточення, зростаєш і стверджуєшся сам.

Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Нова школа: простір освітніх можливостей, 2016[2,2]

«Якщо вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом до чогось світлого, розумного, у серці дитини ніколи не з’явиться зло», – писав Василь Сухомлинський.

Список літератури

 

  1. http://humantime.com.ua/blog/yakoyu-ma-buti-shkola-maybutnogo--kniga-kena-robinsona-shkola-maybutnogo-1#main
  2. Нова школа: простір освітніх можливостей, 2016

 

 

Категорія: Батьки і школа | Додав: admin (20.12.2017)
Переглядів: 258 | Теги: батьки і школа | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Управління школою
  • Нормативні документи
  • Безпека життєдіяльності
  • Ведення документації
  • Методична робота
  • Атестація працівників
  • Реформи в освіті
Компетентнісний підхід
Проведення уроків
  • Географія
  • Біологія
  • Природознавство
  • Українська мова
  • Математика
  • Історія