Головна » Статті » Батьки і школа

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ

Форостяна Людмила Андріївна,

вихователь групи продовженого дня

 

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ

Вимоги сучасної реальності змушують педагогів опановувати новітні технології педагогічної науки і освіти для використання їх у своїй роботі, шукати нові форми співпраці з батьками.

Моя педагогічна практика показує, що батьки починають прагнути до активної співпраці зі школою, якщо між класним керівником і батьками виникає взаєморозуміння. Необхідно використовувати таку практику взаємовідносин, при якій всі учасники виступають як партнери, друзі, однодумці. І ця взаємодія має носити розвиваючий характер.

Сьогодні в умовах, коли більшість сімей стурбовані рішенням проблем економічного, а часом і фізичного виживання, посилилася соціальна тенденція самоусунення багатьох батьків від вирішення питань виховання і особистісного розвитку дитини. Батьки, не володіючи в достатній мірі знаннями вікових та індивідуальних особливостей розвитку дитини, часом здійснюють виховання наосліп, інтуїтивно. Все це, як правило, не приносить позитивних результатів. У таких сім'ях немає міцних міжособистісних зв’язків між батьками і дітьми і, як наслідок, «авторитетом» стає зовнішнє, часто негативне оточення, що призводить до «виходу» дитини з-під впливу сім'ї. І якщо школа не приділятиме належну увагу вдосконаленню навчально-виховного процесу, спрямованого на взаємодію батьків і педагогів то, відбудеться відчуження сім'ї від навчального закладу, педагогів - від сім'ї, родини - від інтересів творчого і вільного розвитку особистості дитини.

Школа була, є і залишиться одним з найважливіших соціальних інститутів, що забезпечує виховний процес і реальну взаємодію дитини, батьків і соціуму. Діяльність батьків і педагогів в інтересах дитини може бути успішною тільки в тому випадку, якщо вони стануть союзниками, що дозволить їм краще пізнати дитину, побачити її в різних ситуаціях і таким чином допомогти дорослим у розумінні індивідуальних особливостей дітей, розвитку їх здібностей, формуванню ціннісних життєвих орієнтирів, подолання негативних вчинків і проявів в поведінці. Педагогам важливо встановити партнерські відносини з сім'єю кожного вихованця, створити атмосферу взаємопідтримки та спільності інтересів.

Саме сім'я з раннього дитинства покликана закласти в дитини моральні цінності, орієнтири на побудову розумного способу життя. Але практика показує, що не всі батьки мають спеціальні знання в області виховання і відчувають труднощі у встановленні контактів з дітьми. Педагоги і батьки, намагаючись спільно знайти найбільш ефективні способи вирішення цієї проблеми, визначають зміст і форми своєї педагогічної освіти. У створенні союзу батьків і педагогів найважливіша роль належить класним керівникам. Саме від їх роботи залежить те, на скільки сім’ї розуміють політику, що проводиться школою по відношенню до виховання, навчання дітей, і беруть участь в її реалізації. При цьому сім’я повинна розглядатися як головний замовник і союзник у вихованні дітей, а об’єднання зусиль батьків і педагогів створює сприятливі умови для розвитку дитини. Діяльність класного керівника досягає своєї мети і дає найкращий результат за умови, якщо вона проводиться в певній системі.

Система роботи класного керівника - це сукупність взаємно пов’язаних між собою виховних заходів, що випливають з цілей і завдань виховання.

Не всі батьки відгукуються на прагнення до співпраці, не всі батьки виявляють інтерес до об’єднання зусиль у вихованні своєї дитини. Класному керівнику потрібні терпіння і цілеспрямований пошук шляхів вирішення цієї проблеми, що виключають авторитаризм і моралізм.

Школа виховує дитину і консультує батьків з питань виховання дітей. У всіх випадках школі необхідно визначити умови роботи з батьками, удосконалювати зміст, форми і методи співпраці школи і сім’ї у вихованні дітей з урахуванням мінливих умов.

Інноваційні форми і методи роботи з батьками повинні бути спрямовані на підвищення педагогічної культури батьків, на зміцнення взаємодії школи та сім’ї, на посилення її виховного потенціалу. Процес взаємодії сім’ї і школи спрямований на активне включення батьків у навчально-виховний процес, у позаурочну дозвільну діяльність, співпрацю з дітьми і педагогами.

Виділяю два основних напрямки взаємодії з сім’єю:

Перший напрямок - інформаційно-пізнавальний. Його мета підвищення рівня компетенції батьків про зміст і види навчання в школі, про можливості сімейного виховання в поліпшенні навчання дітей в школі.

Другий напрямок - оперативно-дієвий. Мета - залучення батьків до роботи школи.

Основні принципи організації роботи з сім'єю:

• Співпраця педагогів і батьків у вихованні дітей при прояві толерантності, спільної відповідальності, довіри і поваги між суб'єктами;

• «Дні відкритих дверей» школи для сім'ї (кожному з батьків можна знати і бачити, як вчиться і розвивається його дитина);

• Генерувати ідеї і отримувати зворотний зв'язок;

• Прийняття чужих думок;

• Стимулювання активного розвиваючого середовища, що забезпечує єдині підходи до розвитку особистості в сім'ї та дитячому колективі.

Інноваційними та ефективними формами співпраці з батьками є групові семінари, круглий стіл, диспути, практикуми, тренінги для батьків, рольові ігри.

Інноваційні форми вимагають активну позицію батьків, партнерство з педагогами, ініціативність в процесі співпраці і спонукають до дій і застосування набутих знань в сімейному середовищі.

Виділяють індивідуальні та колективні форми роботи з батьками, а також традиційні і нетрадиційні. Необхідна адаптація традиційних форм роботи з батьками до сучасних умов.

Педагоги при виборі форм співпраці повинні враховувати можливості і умови життя конкретних сімей, їх інтереси. Необхідно вдосконалювати форми і методи роботи з батьками, організаторська роль школи по відношенню до сім'ї характеризується комплексом факторів:

- планомірне, активне поширення педагогічних знань серед батьків;

- практична допомога сім’ї у вихованні дітей;

- організація пропаганди позитивного досвіду суспільного і сімейного виховання;

- залучення батьків до педагогічної діяльності;

- активізація їх педагогічної самоосвіти.

До колективних форм роботи відносяться:

Педагогічний лекторій, який має на меті привернути увагу батьків до сучасних проблем виховання. Ця форма передбачає озброєння батьків систематичними знаннями основ теорії виховання. Педагогічний всеобуч краще починати в 1-2 класах, коли закладається ставлення до школи, до педагогічної освіти. Добре, якщо перші заняття проводять керівники школи - директор, заступник директора з навчально-виховної роботи. Педагогічний всеобуч може об’єднувати класи-паралелі.

Прес - конференція з батьками відрізняється від звичайних зборів тим, що на неї можна запросити директора школи, заступників директора, вчителів-предметників, психолога, логопеда, соціального педагога, з тим, щоб вони відповіли на питання, що цікавлять батьків. Конференція проводиться у формі запитань і відповідей.

Сімейні заходи для учнів класу. Учитель в класі один, а батьків з різними можливостями від 25 і більше. У навчальному році можна провести найрізноманітніші заходи силами батьків, точніше сімей, скільки сімей, стільки й заходів, наприклад: шаховий турнір, шашковий турнір, екскурсія, пізнавально-розважальна гра, класна година на екологічну тему, веселі старти, походи... Такі заходи не тільки згуртовують батьків з дітьми, а й розширюють можливості, інтереси дітей. Все це дозволяє краще пізнати своїх дітей батькам, відкрити для себе ще не відомі сторони їх інтересів, захоплень, таланту.

Традиційними стають в школах підсумкові річні науково-практичні конференції батьків з проблем виховання. Конференція - форма педагогічної освіти, що передбачає розширення, поглиблення і закріплення знань про виховання дітей. Конференції можуть бути науково-практичними, теоретичними, читацькими, з обміну досвідом, конференціями матерів, татусів. Конференції проводяться раз на рік, вони вимагають ретельної підготовки і передбачають активну участь батьків. До них зазвичай готують виставки робіт учнів, книг для батьків, концерти художньої самодіяльності.

Теми конференцій повинні бути конкретними, наприклад: «Гра в житті дитини», «Моральне виховання підлітків у родині»... Щоб зібрати матеріал і привернути увагу батьків, на заняттях університету педагогічних знань, що передують конференції, іноді пропонується заповнення короткої анкети. Конференція зазвичай відкривається вступним словом директора школи (якщо це загальношкільна конференція) або класного керівника (якщо конференція класу). З короткими, заздалегідь підготовленими повідомленнями про свій досвід сімейного виховання виступають батьки. Таких повідомлень може бути три-чотири. Потім надається слово всім бажаючим. Підсумки підводить ведучий конференції.

Диспут, дискусія - обмін думками з проблем виховання - одна з цікавих для батьків форм підвищення педагогічної культури. Вона дозволяє включити їх в обговорення найважливіших проблем, сприяє формуванню вміння всебічно аналізувати факти і явища, спираючись на накопичений досвід, стимулює активне педагогічне мислення. Результати дискусій сприймаються з більшою довірою.

«Круглий стіл» - бесіда, в якій бере участь невелика група батьків і під час якої відбувається обмін думками між ними (наприклад, обговорення питань батьківським комітетом).

Будь-який з батьків може заявити тему і виступити зі своїм баченням ситуації або проблеми.

«Дебати» - обговорення, побудоване на ситуації: «доповідач – опонент».

Особливо важливою формою є діяльність батьківського комітету. Батьківський актив - це опора педагогів, які успішно вирішують спільні завдання. Батьківський комітет прагне залучити батьків і дітей до організації класних, шкільних справ, вирішення проблем життя колективу.

Наочна агітація. Здійснюючи педагогічну пропаганду, можна використовувати поєднання різних видів наочності. Це дозволяє не тільки знайомити батьків з питаннями виховання і навчання через матеріали стендів, тематичних виставок та ін., але і безпосередньо показати їм навчально-виховний процес, передові методи роботи, переконливо давати батькам потрібну педагогічну інформацію. З великим задоволенням батьки розглядають роботи дітей, виставлені на спеціальному стенді: малюнки, ліплення, аплікації...

Відкриті уроки зазвичай організовуються з метою ознайомлення батьків з новими програмами з предмета, методикою викладання, вимогами вчителя. Найбільш часто відкриті уроки практикуються в початковій школі. Необхідно хоча б один-два рази на півріччя давати можливість батькам бути присутніми на відкритому уроці. Це дозволить уникнути багатьох конфліктів, викликаних незнанням і нерозумінням батьками всієї складності та специфіки навчальної діяльності в сучасній школі. День відкритих уроків проводиться у зручний для батьків час. У цей день педагоги проводять уроки в нетрадиційній формі, прагнучи показати свою майстерність, розкрити здібності дітей.

День завершується колективним аналізом: відзначаються досягнення, найбільш цікаві форми уроку, результати пізнавальної діяльності, ставляться проблеми, намічаються перспективи.

Індивідуальним формам роботи належить провідна роль в роботі з батьками:

Педагогічні консультації. В основі консультації лежать відповіді на запитання батьків. Психолого-педагогічними умовами консультації є: схвальне ставлення вчителів до ініціативи батьків; готовність до надання допомоги сім’ї; конкретні рекомендації та поради з питань, які виникають у батьків.

Індивідуальні співбесіди. Співбесіди можна планувати під час канікул, один раз на місяць, чверть. Батьків заздалегідь сповіщають про час співбесіди, можна оформити запрошення. Зазвичай на організаційних батьківських зборах узгоджується час співбесіди. Учитель ретельно готується до співбесіди: збирає дані про дитину, проводить тести, анкети, готує робочі, контрольні зошити. На співбесіду приходять батьки або батько зі своєю дитиною. Протягом запланованих 40-50 хвилин учитель розмовляє з батьками, разом перевіряють стан зошитів, підручників, щоденника. Під час співбесіди можна визначити рівень навчальних досягнень учня, відзначити відставання або похвалити за успіхи. У співбесіді головна роль відводиться батькам, учитель же фіксує його пропозиції, зауваження. За підсумками співбесіди спільно з батьком і дитиною складається індивідуальна карта роботи з учнем на місяць, чверть, рік.

Відвідування сім’ї. Це ефективна форма індивідуальної роботи педагога з батьками. При відвідуванні сім'ї відбувається знайомство з умовами життя учня. Педагог розмовляє з батьками про його характер, інтереси і схильності, про ставлення до батьків, до школи, інформує батьків про успіхи їхньої дитини, дає поради з організації виконання домашніх завдань... Щоб відвідування на дому було ефективніше, необхідно інформувати батьків не тільки про час відвідування, а й про його основну мету. Практика показує, що в такому випадку бесіда і спостереження проходять найбільш результативно. Потрібно відзначити ще й те, що в домашніх умовах бесіда з батьками буває відвертіша, є можливість ознайомитися з думкою і поглядами на виховання всіх членів сім’ї, які повсякденно впливають на розвиток дитини. На основі бесід з усіма членами сім’ї, спостережень, вчитель може чітко визначити подальші завдання з питань виховання і навчання. Також під час відвідин вдома педагог зазначає, що можна перейняти з позитивного досвіду сімейного виховання. Можна запропонувати батькам поділитися цим досвідом на батьківських зборах або написати невелику статтю.

Листування з батьками. Це письмова форма інформування батьків про успіхи їхніх дітей. Допускається повідомлення батьків про майбутню спільну діяльність в школі, привітання зі святами, поради та побажання у вихованні дітей. Головна умова листування - доброзичливий тон, радість спілкування.

Застосовуючи інноваційні форми роботи з батьками реалізовуються наступні завдання:

• залучення батьків до виховного процесу через їх участь в шкільних справах;

• надання допомоги сім'ям в питаннях виховання і навчання дітей;

• співпраця по збереженню і зміцненню сім'ї.

Нові форми спілкування з родиною допомагають батькам сконцентрувати увагу на дітях, підсилюють відчуття задоволеності процесом виховання дітей, зміцнюють почуття батьківської самосвідомості. Батьки частіше виявляють по відношенню до дітей ніжність, схвалення і повагу, а це - запорука розвитку у дітей здатності до співпраці, творчого самовираження і впевненості в собі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Болдирєв, Н.І. Класний керівник / Н.І. Болдирєв. - М .: Просвещение, 1971. - 264с.

2. Виховна робота з учнями поза школою / Под ред. Л. М. Ніколаєвої. - М .: Педагогіка, 1981.

3. Капралова, Р.М. Робота класного керівника з батьками учнів / Р.М. Капралова. - М .: Просвещение, 1980.

4. Іванов, А.В. Сучасний підхід до змісту діяльності класного керівника і розвитку його педагогічної культури / А.В. Іванов. - М .: ЦГЛ, 2005. - 224с

5. Мудрість виховання: Книга для батьків / Упоряд. Б. М. Бім-Бад і ін. - М., 1987.

Категорія: Батьки і школа | Додав: admin (21.12.2017)
Переглядів: 261 | Теги: ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Управління школою
  • Нормативні документи
  • Безпека життєдіяльності
  • Ведення документації
  • Методична робота
  • Атестація працівників
  • Реформи в освіті
Компетентнісний підхід
Проведення уроків
  • Географія
  • Біологія
  • Природознавство
  • Українська мова
  • Математика
  • Історія