Головна » Статті » Батьки і школа

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТВОРЧОЇ СПІВПРАЦІ ПЕДАГОГА І РОДИНИ В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ШКОЛИ

Бурська Ольга Василівна, вчитель початкових класів

 

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТВОРЧОЇ СПІВПРАЦІ ПЕДАГОГА І РОДИНИ В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ШКОЛИ

  Одним із ключових компонентів концепції Нової української школи є педагогіка партнерства – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. У Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)» підкреслюється: «В основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступності і єдності поколінь. Школа має продовжувати родинно-сімейне виховання, працювати в тісному контакті з батьками, налагоджувати взаємозв’язок між школою і родиною, бо це – основа, передумова підвищення активності навчання та виховання».

Сім’я – один з головних виховних інститутів, значення якого у формуванні особистості дитини важко переоцінити. Значний діапазон впливу і унікальність методів педагогічної і психологічної дії сім’ї робить її одним з найпотужніших засобів сучасного процесу виховання. Тому важливим завданням класного керівника є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім’ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті навчального закладу, класу. [5, 4]

 Проблема взаємовідносин сім'ї та школи – відносно молода проблема в педагогіці. До XX століття в зарубіжній і вітчизняній педагогіці існував чіткий поділ виховання сімейного і виховання в навчальному закладі. На рубежі ХІХ і ХХ століть вперше виникає ідея взаємодії школи та сім’ї у процесі виховання дитини, розглядається роль їх єдності у вирішенні завдань всебічного розвитку та виховання школяра. Важливого значення даній проблемі надавали відомі педагоги: Януш Корчак, А. Макаренко, В. Сухомлинський, М. Стельмахович та інші дослідники.

К.Н. Вентцель поряд з проблемами сімейного виховання, освіти батьків піднімає проблему зв’язку школи з батьками. А. С. Макаренко стояв у витоків вирішення проблеми взаємодії школи та сім’ї , наголошуючи про створення саме колективу вихователів, включаючи в нього і батьків, про наявність єдиної виховної стратегії, узгодженості дій.

Гармонії педагогічних впливів на особистість, що формується, приділяв багато уваги і В.О. Сухомлинський, який стверджував: «У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами, якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи» [4, 154]. На думку О.А. Захаренка, співпраця батьків та вчителів повинна бути безперервною. Школа в процесі повсякденного життя повинна вчити батьків здійснювати процес виховання. «Кажуть, щастя людини в дітях. А до них причетна школа. Отже, безпосереднім творцем щастя багатьох сімей є вчитель»[].

Мета статті полягає у визначенні у визначенні шляхів активізації взаємодії школи і родини в умовах реформування сучасної школи.

Виклад основного матеріалу. Численні дослідження вказують на те, що діти успішно навчаються, мають гарне емоційне здоров’я, соціально адаптуються та стають повноцінними особистостями, якщо їхні батьки беруть активну участь у навчанні та шкільного життя своїх дітей. Подібна участь також демонструє дитині той факт, що батьки щиро зацікавлені в їх освіту і що навчання в школі є позитивним і цінним заняттям. Однак коли батьки не беруть участі в шкільних заняттях дітей, у досить великої кількості дітей пропадає бажання вчитися.

Часто батьки виправдовуються тим, що у них немає часу або сил, або

вони відчувають себе в школі незатишно. Насправді ж все залежить від їхнього

бажання.

Яким же чином школи можна залучити батьків до участі в шкільних заходах?

1. Важливим і, мабуть, ключовим фактором тут виступає комунікація. Основною причиною слабкої участі батьків є відсутність ясної, зрозумілої та корисної інформації. Школам і вчителям необхідно влаштовувати особисті зустрічі з батьками, спілкуватися по телефону, за допомогою електронної пошти та інформаційних сторінок в Інтернеті. Розсилання на домашню адресу листів та інформаційних записок, а також інформаційних бюлетенів можуть допомогти школі зробити спілкування батьків і школи більш тісним. і переконатися в тому, що у батьків є доступ до простої та цікавої інформації про заняття їхніх дітей у школі - як в межах, так і поза аудиторією.

Батькам необхідно знати про те, що викладають їх дітям у школі, в яких шкільних заходах і гуртках беруть участь їхні діти, як їм зв'язатися з викладачами, і яким чином вони можуть допомогти своїм дітям у навчанні та позакласній роботі [6].

При особистих зустрічах викладачеві необхідно неформально спілкуватися з батьками в простій манері без використання освітньої лексики. При цьому підтримувати довірчий тон розмови, виявляти зацікавленість у вирішенні тих чи інших проблем з дитиною. Завжди будьте готові виділити позитивні сторони дитини, знайдіть, за що похвалити, відзначити найменший успіх. Тоді батьки будуть готові вас підтримати у всіх починаннях і завжди нададуть потрібну допомогу.

2. Продумана тематика батьківських зборів та цікава методика їх проведення.

На батьківських зборах згуртовується колектив батьків, формулюється загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності класу, колективна відповідальність батьків за весь клас в цілому, і за кожну конкретну дитину, формується педагогічна культура батьківської громадськості. Класні батьківські збори виявляють думки і точки зору як батьків, так і вчителя, виробляють колективні рішення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей.

Велике значення під час роботи з батьками учнів мають продуманість і організованість системи співпраці. Спонтанні та погано організовані батьківські збори можуть викликати в батьків хіба що недовіру та тривогу. В організації та проведенні класних батьківських зборів необхідно рішуче уникати помилок, які, на жаль, ще мають місце у практичній діяльності частини класних керівників. Зокрема: запрошення батьків на збори шляхом записів в учнівських щоденниках; призначення зборів у незручний для батьків час; перетворення зборів на своєрідне "судилище" над окремими учнями та батьками; висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів.

Уже через форму запрошення необхідно надавати зборам особливої важливості, підкреслювати повагу до батьків як до своїх спільників у розв'язанні найважливіших завдань, які стосуються їхніх дітей [3, 20]. Це можуть бути запрошення для кожної родини, виготовлені дітьми або підготовлені вчителем, у яких вказуються питання, винесені для обговорення.

Ефективність класних батьківських зборів значною мірою залежить від вибору вчителя для обговорення з батьками актуальних для них педагогічних проблем. Варто провести опитування батьків про те, які теми їх цікавлять, про що варто поговорити у першу чергу. Необхідно регулярно цікавитися тими питаннями, які є причиною стурбованості батьків, заохочувати ділитися на батьківський загал своїми напрацюваннями і рекомендаціями з питань виховання і навчання дітей.

Я намагаюся іноді поєднувати проведення батьківських зборів з невеликою концертною програмою або з виставкою учнівських творчих робіт, до якої вихованці готуються заздалегідь. Це своєрідні звіти педагогів перед батьками про результати виховної роботи з їхніми дітьми. При цьому важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь усі учні класу. Це, по-перше, активізує колективну творчу роботу безпосередньо учнів і, по-друге, викликає особливий інтерес батьків. Досвід роботи класних керівників, які працюють творчо, показує, що на такі збори приходять обоє батьків учня, як на сімейне свято.

Приємним моментом буде демонстрування презентацій про цікаві моменти життя класу. Дуже доречно провести на початку зборів невеличкий тренінг, можна і гумористичний, для створення атмосфери невимушеності, умов для ефективної співпраці, набування практики колективної діяльності у виробленні рішень. Таке проведення зборів приносить велике задоволення і вчителю, і батькам і є дуже ефективним.

Окрім традиційних форм співпраці батьків, вчителів та учнів, доцільно використовувати сучасні методи співпраці, де вже закладені психолого-педагогічні умови, наприклад: сімейний клуб; «телефон довіри»; мастер-класи; тренінги; конкурси та виставки творчих робіт; ігротека.

3. Ніщо так не згуртовує дитячий і батьківські колективи, як спільна робота, участь у різноманітних проектах, конкурсах, змаганнях. Для цього класоводу початкових класів варто організовувати родинні свята, спортивні змагання, інтелектуальні конкурси для батьків і дітей, спільні екскурсії та відпочинок на природі, участь у благодійних ярмарках, акціях тощо.

Родинне свято в класі – це нагода для всіх родин учнів зібратися у велику дружню шкільну родину, поспілкуватися, проявити свої здібності в спорті, музиці, танцях, майстерності в різноманітних сферах творчої діяльності. Родинне свято приносить всім радість, щастя, веселий настрій, усмішки на вустах дітей і дорослих.

Особливої уваги у роботі класовода з батьківським колективом заслуговує організація спільних екскурсій по рідному краю, на підприємства. Крім пізнавального значення, вони дають змогу батькам зайвий раз поспостерігати за спілкуванням власної дитини з однолітками, її поведінкою у громадських місцях, порівняти з іншими дітьми і, можливо, зробити для себе якісь відкриття чи висновки щодо вихованості.

Не можна не згадати у контексті широкого залучення батьків, усіх дорослих членів сім'ї до співпраці з педагогічним колективом і походи на природу. Їх найбільше чекають діти, адже полюбляють «козацьку» кашу з димком, змагання командами «батьки»-«діти» з футболу, волейболу, рухливі ігри, де насправді нема переможців і переможених.

4. Іншою стратегією активізації участі батьків у шкільному житті є стратегія узгодженості та залучення. Батькам необхідно дати зрозуміти, що школи готові враховувати бажання батьків, їх стиль життя і вимоги. Викладачам необхідно докласти зусиль і організовувати шкільні заходи, збори та конференції з урахуванням робочого графіка батьків, а також брати до уваги культурні і мовні бар'єри. Школам необхідно робити це без тиску, давши зрозуміти батькам, що їхня участь зовсім не має на увазі складного, всепоглинаючого процесу [6].

5. Успіх в організації роботи з батьками великою мірою залежить від особистості й авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських якостей, вміння спілкуватись з батьками, з колегами, з дітьми. Від педагога значною мірою залежить, чи стануть мами й тата учнів його партнерами у виховання і навчанні дітей, чи залишаться осторонь.

Авторитетний учитель-вихователь – комунікабельний, висококультурний

(тактовний, поважний до співрозмовника, уміє вислухати його, переконати в чомусь фактами). Він розуміє й сам використовує жарт, гумор; уміє не помітити збентеженість співрозмовника, якщо таке трапиться. На авторитет педагога впливає також його цивільна характеристика: чи чесна і порядна він людина, чи приємний сусід по будинку, чи гарний сім'янин, чи відповідальний батько та ін. [2]

І взагалі: будьте винахідливими. Організуйте уроки, які викладалися б батьками. Створіть при школі ресурсний центр для батьків, забезпечений такими інформаційними ресурсами, як: брошури, статті, журнали, поради, підручники, відеоматеріали, CD або аудіо записи. Розробіть інформаційну сторінку класу, власний блог в Інтернеті і передбачте наявність розділу для батьків. Організовуйте зустрічі та семінари з таких питань, як: виховання дітей самотніми батьками, допомога у виконанні домашнього завдання, вдосконалення навчальних навичок і поліпшення оцінок і т.д. Розсилайте по домівках «посилки» із заняттями, якими батьки можуть займатися зі своїми дітьми.

. Таким чином, залучення батьків до виховної роботи сьогодні є важливим напрямком роботи школи, який не тільки згуртовує батьків у єдиний колектив, а й сприяє педагогічній просвіті батьків. Існує безліч різних можливостей, і якщо класні керівники дійсно зацікавлені в батьківському участь у навчанні та шкільного життя дітей, то вони будуть залучати до цього батьків. Проте слід пам’ятати, що діяльність батьків та педагогів в інтересах дитини є успішною лише в тому випадку, коли вони стануть союзниками.

Список використаних джерел

1. Захаренко О. А. Школа – центр виховання на селі // Грані творчості. – К., 1990.

2. Каніболоцька В.Л. Шляхи завоювання авторитету педагога// Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/shlyakhi-zavoiuvannya-avtoritetu-pedagoga.html

3. Класний керівник і батьки: забезпечення партнерства і співпраці // Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти// – М., 2012. – 54

4. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка //– К. : Радянська школа, 1978. – 263 с.

5. Теми для обговорення на батьківських зборах у початковій школі //–К., ТОВ Редакції загальнопедагогічних газет, 2005. –119.

6. Як залучити батьків до участі у шкільному житті дитини»// Режим доступу:

http:// arhiv-statey.pp.ua/

Категорія: Батьки і школа | Додав: admin (20.12.2017)
Переглядів: 109 | Теги: робота з батьками | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Управління школою
  • Нормативні документи
  • Безпека життєдіяльності
  • Ведення документації
  • Методична робота
  • Атестація працівників
  • Реформи в освіті
Компетентнісний підхід
Проведення уроків
  • Географія
  • Біологія
  • Природознавство
  • Українська мова
  • Математика
  • Історія