Головна » Статті » Викладання географії в 9 класі

ФОРМУВАННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕВ’ЯТИКЛАСНИКА ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНОЇ ТА ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ФОРМУВАННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕВ’ЯТИКЛАСНИКА ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНОЇ ТА ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Школа ХХІ століття – школа компетентної людини, школа переходу від знаннєвої до компетентнісної освіти. В Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем…» . [ 3,с.1]

Основною метою загальної середньої освіти є розвиток та соціалізація учня, формування його національної свідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку і самонавчання в умовах глобальних змін. А основною метою географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів і потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності. Звідси, завдання вчителя географії - відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес, забезпечуючи компетентністний підхід до вивчення предмета. Рушійною силою формування компетентності є мотивація навчального процесу.

Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й активізації та в активізації ролі самостійного навчання. Отже, основне завдання сучасної школи - організувати навчання таким чином, щоб учень вмів застосувати набуті знання в житті, розумів, що знання можуть стати в нагоді в будь-якій життєвій ситуації - як на професійному так і на соціально побутових рівнів, що будь-яка з науку не існує сама по собі, а тісно пов’язана з життям. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Сучасний учень здебільшого має багаж знань, але не може встояти перед спокусами в суспільстві , не може себе реалізувати та застосувати свої знання на практиці. Суспільство потребує людей, які є не просто знаючі, а тих - які є творчими та ініціативними, які мають гнучке глобальне динамічне мислення. Кожен учень повинен усвідомити, що він вивчає, який зв'язок має той чи інший матеріал з життям, для чого це потрібно, де в житті воно може знадобитися.

[2, с. 14]

Вивчення географії у 9 класі «Україна і світове господарство» передбачає реалізацію таких завдань:

  • сформувати нові поняття й базові знання про суспільну географію та особливості розвитку господарства в Україні та світі;
  • ознайомити зі структурою світового господарства та її відображенням в економіці України, найважливішими проблемами людства;
  • навчити виявляти та аналізувати економічні, соціальні й екологічні процеси та явища на глобальному, регіональному і локальному рівнях;
  • показати роль міжнародного співробітництва у розв’язанні глобальних проблем людства;
  • розвивати в учнів пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності, самостійну навчальну діяльність шляхом пошуку та опрацювання географічної та статистичної інформації різних джерел.

[7, с. 10]

Ці основні завдання реалізуються через ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту.

Учитель має орієнтуватись на використання таких педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з географії, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Отже, потрібно формувати не лише вузько навчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості до зацікавленості.

За компетентнісного підходу навчально-виховна діяльність, набуваючи дослідницького характеру, сама стає предметом засвоєння і може бути реалізований через виконання учнями навчальних проектів. Дослідницька та експериментальна діяльність учнів передує проектній діяльності, створенню нового продукту. Учні легко дають відповіді на класичні питання педагогіки «що я роблю?», «яким чином?», «навіщо це мені потрібно?», «як я його застосую ?».

Проект – це вид творчої діяльності учнів, який включає їх досвід, уяву, знання і велике бажання поділитися ними з іншими людьми. Головна ідея методу проекту – навчання учнів через їх дослідницьку діяльність. Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Проект цінується тим, що під час його виконання учні вчаться самостійно опановувати знання, отримують досвід пізнавальної й навчальної діяльності. Якщо учень отримає в школі дослідницькі навички орієнтування у потоці інформації, навчиться аналізувати її, узагальнювати, зіставляти факти, робити висновки, то йому легше буде пристосуватися до подальшого життя, правильно обрати майбутню професію.

Проектна діяльність виступає і засобом формування, і засобом оцінювання компетентностей. У її процесі школярі послідовно визначають розв’язання певної задачі, усвідомлюючи її характер, оцінюють отриманий досвід, контролюють ефективність своїх дій. Оволодівання навичками розв’язання життєво важливих проблем, підтверджує актуальність використання проектів під час вивчення географії.[11, с, 23]

У ході проектної діяльності в учнів відбувається формування навичок критичної оцінки отриманої інформації, свідома трансформація даних на рівень категоріальних понять, розвивається креативність мислення, без якого неможливе створення чогось нового та глобального.

Метою створення проекту (визначеного як глибоке дослідження теми) має стати не просто пошук правильних відповідей на запитання, поставлені вчителем, а усвідомлення проблеми, з'ясування причин її виникнення і, нарешті, пошук шляхів розв'язання. У процесі створення проекту учень отримує досвід, необхідний для його подальшого розвитку як індивідуальності. Організація навчально-виховного середовища є одночасно інформаційним, різнобічним, комплексним і тематичним, динамічним і варіативним, близьким до дитячого сприймання. Вона сприяє розвиткові пізнавальної активності учнів. Тому впровадження проектної діяльності в навчально-виховний процес є актуальним.

В програмі вивчення курсу географії «Україна і світове господарство» не передбачено виконання проектів, а заплановані дослідження. Проте, учитель може використовувати проектну та експериментальну діяльність на уроках географії. При цьому учні мають робити проект чи експеримент самостійно (від планування до презентування продукту), з обов’язковим супроводом учителя та можливістю постійного консультування з ним. Рівень їх самостійності та завдання для виконання визначає вчитель. По мірі того, як учні набувають конкретних навичок здійснення проектної діяльності, зростає частка їх самостійності у виконанні проектів.

На початку роботи учнів над проектом вчитель здійснює діагностику наявних в учнів компетентностей, відслідковує прогрес учнів з формування потрібних компетентностей в ході виконання і здійснює разом з учнями оцінювання рівня їхньої сформованості після виконання проектів.

При вивченні теми «Підприємства електроенергетики свого регіону» («Україна і світове господарство» 9 клас) можна запропонувати учням навчальний проект «Енергетичні рішення проти зміни клімату». Щоб приступити до виконання навчального проекту, учні виявляють проблему, яку їм необхідно розв’язати під час дослідження та основні завдання. Потім проводять дослідження щодо затрат електроенергії своєї родини протягом одного тижня. Учитель пропонує дітям з допомогою батьків визначити потужність приладів, яким для роботи потрібна електроенергія. Для обрахунків можна використовувати формулу: Енергія = потужність х час роботи. При цьому учні заповнюють таблицю, вказавши скільки електроенергії витрачено різними видами побутової техніки протягом однієї неділі. Також можна провести дослідження витрат електроенергії, якщо замінити звичайні лампочки на лампочки більш економічні. Результатом такого дослідження є сформульовані висновки, щодо необхідності заощадження електроенергії родини та використання більш економних видів побутової техніки. Презентація результатів дослідження представлена у вигляді таблиць, діаграм з обговорення пропозицій щодо розв’язання виявлених проблем.

Доречним буде і використання навчального проекту «Теплове обстеження». Учні роблять заміри температури повітря у класних кімнатах своєї школи, показники температури записують у таблиці, а вчитель дає рекомендовані середні температури повітря:

1.Спальна кімната школи, спортивна зала -+160С

2.Роздягальня , медичний кабінет -+200С

3.Майстерня -+150С

4.Класні кімнати , їдальня, учительська -+180С

Під час вимірювання температури повітря потрібно пам’ятати, що в різних частинах приміщеннях температура може відрізнятися. Вона також змінюється протягом тижня залежно від погоди, пори року. Тому можна повторити обстеження в різний час тижня, доби. Виміри можна здійснювати протягом 24 годин або тижня. Доцільно створити комп’ютерну базу даних, яка б допомагала збирати, аналізувати та презентувати інформацію, зібрану учнями. Вони можуть давати власні рекомендації щодо збереження тепла у приміщенні школи.

Під час вивчення теми «Виробництво харчових продуктів у своєму регіоні» можна запропонувати дев’ятикласникам виконати навчальний проект «Підприємства харчової промисловості Уманщини». Вчитель пропонує учням провести дослідження асортиментів продукції підприємств харчової промисловості «Уманьхліб», «Уманський молокозавод» та «Уманьпиво». Учні опрацьовують додаткову інформацію про підприємство, технологію та асортименти виробленої продукції. Школярі можуть проаналізувати яку продукцію та якого виробника купує їх родина. Поряд із цим, вони можуть порівняти виробництво таких товарів з іншими виробниками.

Навчальний проект «Експорт продукції Уманського тепличного комбінату» дає можливість школярам опанувати ази підприємницької діяльності та застосувати отримані знання у виборі майбутньої професії. Використовуючи додаткову літературу та Інтернет ресурси, діти можуть провести дослідження щодо вирощування квітів та овочів у закритому ґрунті та основні напрямки експорту продукції комбінату. Можна порівняти обсяги експорту продукції за останні 5 років та зробити висновки щодо рентабельності підприємства.

При вивчені теми «Екологічні проблеми» дев’ятикласникам можна запропонувати виконати навчальний проект «Виявлення впливу місцевого кар’єру на навколишнє середовище та розробка заходів щодо пом’якшення даного впливу»(За наявності кар’єру на території населеного пункту). Перед учнями поставлені завдання:

1. З’ясувати особливості впливу родовища кар’єру на навколишнє природне середовище ;

2.Вивчення гідрогеологічних умов родовища та оцінка водо притоку в кар’єр;

3.Оцінка впливу родовища на повітряне середовище та розрахунок приземних концентрацій шкідливих речовин.

Якщо дослідження комплексне, то завдання можна виконувати групами. При цьому кожна група презентує свої дослідження, пропонує заходи щодо збереження навколишнього середовища від викидів діяльності місцевого кар’єру, дотримуючись параметрів системи розробки родовища граніту.

Наскільки якісно не був би оформлений проект, дуже важливо презентувати та захистити його. Виконання персонального проекту передбачає використання методів, властивим науковим дослідженням, визначення проблеми й завдань, що випливають з неї, дослідження, висування гіпотези, обговорення методів дослідження, оформлення результатів, аналіз отриманих даних, висновки.

Проектом керує учитель-супервайзер, що не відповідає безпосередньо ні за процесом виконання, ні за продукт, але створює систему умов для якісного виконання проекту учнем.

Економічні, соціальні, екологічні зміни, інформатизація суспільства ставлять перед географічною освітою завдання, пов’язані з розвитком творчого мислення, продуктивної свідомої діяльності школярів як умови самореалізації в житті. А для цього мало отримати певну суму знань, учневі потрібно осягнути складну науку самостійного навчання, пошуку інформації, уміння застосовувати свої творчі здібності. Адже тільки творча особистість зможе сама обрати свій шлях у навчанні і реалізувати свій талант у практичній діяльності.
Вирішення проблеми розвитку в учнів самостійності, творчого відношення до справи, звички до навчання впродовж всього життя я вважаю доцільним покласти на експерименти.

Експерименти доцільно проводити учителем на уроці або учнями в домашніх умовах(за участі батьків). Така діяльність дозволяє учителю розвивати пізнавальний інтерес до предмета та можливість пояснити причини і механізми прояву різних процесів. Учні отримують інформацію, яка допомагає їм краще розібратися в поставлених перед ними проблемних завдань. При вивченні теми «Хімічна промисловість» можна запропонувати провести експеримент щодо виявлення мийної дії пральних порошків різних виробників. При цьому учні з’ясовують, який пральний порошок краще відпирає бруд. Крім цього, мийні засоби в процесі їх використання не руйнуються і можуть забруднювати навколишнє середовище. Тому, учні описуючи проведений експеримент, пропонують виробників пральних порошків, які мають якісне виробництво продукції. А при вивченні теми «Виробництво харчових продуктів» вони можуть проводити експерименти щодо складу їжі вітчизняного виробника та порівнюють свої результати з виробниками інших країн.

Отже, проектна та експериментальна діяльність спонукає учня виявити інтелектуальні здібності, моральні і комунікабельні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями й загально-навчальними вміннями, здатність до самоосвіти й самоорганізації. При цьому в учня формуються нові пізнавальні цінності учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, яке спонукає засвоювати новий досвід, зокрема і експериментально - пізнавальний .

На важливість дослідницького підходу у навчанні вказував видатний педагог В. О. Сухомлинський. Він писав: «Учневі не дають готових висновків, доведень правильності тієї чи іншої істини. Учитель дає учням можливість висунути кілька можливих пояснень. В самій дійсності шукати підтвердження й спростування кожної з висунутих гіпотез. Учні доводять одне і спростовують інше - як практикою у вузькому розумінні цього слова, тобто безпосередніми спостереженнями над фактами і явищами, так і опосередкованим мисленням. Знання при цьому не пасивно засвоюються, як звикли говорити учителі, а здобуваються активними зусиллями. Тому такі знання стають переконаннями, і учні дорожать ними. Від того, наскільки активно проявляються розумові зусилля дитини в процесі аналізу того чи іншого явища, залежить не тільки глибина знань, а й уміння користуватися ними на практиці».[5, с. 58]

Список використаної літератури:

1. Андреев А. Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа // Педагогика. – 2005. - № 4.

2. Андрощук А.І. Універсальність географії - основа формування компетентності учня»// «Географія».-2017.-№9-10.

3. Закон України „Про загальну середню освіту”.

4. Закон України „Про освіту”.

  1. Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Колективна монографія. Бібік Н. М., Ващенко Л. С. та ін. Під загальною редакцією О. В. Овчарук. Видавництво «К. і С.» Київ, 2004.

6. Концепція загальної середньої освіти «Освіта ХХІ століття»

7. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «географія 6-9 класи» // «Географія»-2017.-№17-18.

8. Національна доктрина розвитку освіти України у XXІ столітті.

9. Овчарук О. Ключові, компетенції: Європейське бачення// Управління освітою.-2003.

10. Сибіль О. Компетентність випускника школи// Шкільний світ.-2004.

11.Стадник О.Г.Метод проектів у викладанні географії-Х.:Вид. група «Основа», 2008.

Горобець Наталія Григорівна

Категорія: Викладання географії в 9 класі | Додав: AllaM (17.12.2017)
Переглядів: 201 | Теги: ФОРМУВАННЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНО, ПРОЕКТНА ТА ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ДІЯЛЬН | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Управління школою
  • Нормативні документи
  • Безпека життєдіяльності
  • Ведення документації
  • Методична робота
  • Атестація працівників
  • Реформи в освіті
Компетентнісний підхід
Проведення уроків
  • Географія
  • Біологія
  • Природознавство
  • Українська мова
  • Математика
  • Історія