Головна » Статті » Викладання географії в 9 класі

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ У 9 КЛАСІ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСТНОГО ПІДХОДУ

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ У 9 КЛАСІ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСТНОГО ПІДХОДУ

 

Життя ставить перед школою складне і відповідальне завдання – створити та реалізувати модель успішного, компетентного та конкурентноздатного випускника, тому компетентнісний підхід в організації навчально – виховного процесу є одним із важливих напрямів розвитку освітніх процесів, формування особистості.
Географічні компетентності особистості є важливими в сучасному глобалізованому світі, оскільки дозволяють формувати комплексний погляд на світ, визначати просторові зв’язки між його компонентами, давати оцінку та висловлювати власне ставлення до проблем сьогодення. В основі географічних компетентностей лежать географічні знання, вміння та навички, формування яких значною мірою залежить від професійного рівня вчителя.
Випускник школи ХХІ століття має бути зібраним, рішучим, вміти приймати рішення в нестандартних умовах, швидко реагувати на зміни. Він повинен навчитися самостійно здобувати знання, вчитися протягом усього життя, формувати досвід,
працювати з сучасними інформаційними технологіями, системами, різними джерелами інформації, бути комунікабельним не тільки в межах своєї держави, а й за кордоном.
У науковій літературі поняття «компетентність» аналізується як структурна одиниця життєвих компетентностей, які об’єднують похідні, ситуативні, комунікативні, інформаційні, економічні, інтелектуальні, соціальні. Поняття компетентності можна розглядати як загальні базові уміння
Європейські науковці визначають поняття «компетентність» як здатність успішно задовольняти індивідуальні та соціальні потреби, а їх внутрішня структура розкриває взаємозалежність між ними.

За визначенням О.Пометун, компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових компетентностей, серед яких:
– соціальні, що характеризують навколишню соціальну діяльність;
- мотиваційні – визначають внутрішні інтереси особистості;
- функціональні - показують рівень наукового сприйняття світу.

А. Хуторянський звертає увагу на те, що знання повинні відповідати певним вимогам: науковості, глибині, міцності, систематичності, різнобічності та орієнтовані на розуміння, самостійне, активне, творче сприйняття та творчу діяльність, учні повинні вміти використовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях.
Науковці та практики відзначають, що формування компетентної особистості, здатної до саморозвитку, самовдосконалення найбільш повно реалізується у процесі розвитку творчої діяльності учня.
Серед основних характеристик творчої компетентності можна виділити:

- швидкість – кількість ідей ,що виникають за певний проміжок часу;
- гнучкість – здатність швидко та без особливих зусиль зосередити діяльність на кількох напрямах, уміло трансформувати інформацію, досліджувати;
- оригінальність – уміння генерувати ідеї, визначати оптимальні рішення;
Значимість теми компетентнісного підходу в курсі географічної освіти обумовлена рядом інноваційних напрямів.
По – перше, система географічних знань створює фундаментальну базу для практичної діяльності особистості за різними напрямками.
По – друге, існує реальна можливість формування ключових компетентнос- тей, уміння використовувати можливості навколишнього середовища та суспільства.
По – третє, даний підхід забезпечує відповідну структуру інтеграції знань - від інформації до прогнозування різних сторін діяльності особистості та суспільства.
По – четверте, процес навчання має чітко виражений дослідницький характер, орієнтований на особистість, що постійно навчається, самовдосконалюється.

Компетентнісний підхід, інноваційні технології – це процес творчої інтеграції знань, ідей, переоцінки та перебудови понять, інформації в курсі природничих наук, коли створюються та реалізуються моделі навчання.
Навчальний процес вибудовую так, щоб учні змогли послідовно підходити до розуміння базових компетентностей. В основі їх діяльності уміння навчатися, мислити, переносити знання у контекст нових ідей, нових ситуацій, нового досвіду.

Завдання реалізації компетентнісного підходу відображені у нормативних документах про освіту: Державному стандарті базової і повної загальної освіти, критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів.
Універсального методу навчання, який би гарантував учневі набуття географічних компетентностей, не існує у принципі через творчий характер компетентностей. Водночас, слід відмітити, що набуттю географічних компетентностей сприяє дослідницький підхід у навчанні - підхід, за якого ідеями досліджень просякнуті всі форми навчальної роботи
На важливість дослідницького підходу у навчанні вказував В. О. Сухомлинський. Він писав: «Учневі не дають готових висновків, доведень, правильності тієї чи іншої істини. Учитель дає учням можливість висунути кілька можливих пояснень. В самій дійсності шукати підтвердження й спростування кожної з висунутих гіпотез. Учні доводять одне і спростовують інше - як практикою у вузькому розумінні цього слова, тобто безпосередніми спостереженнями над фактами і явищами, так і опосередкованим мисленням. Знання при цьому не пасивно засвоюються, як звикли говорити учителі, а здобуваються активними зусиллями. Тому такі знання стають переконаннями, і учні дорожать ними. Від того, наскільки активно проявляються розумові зусилля дитини в процесі аналізу того чи іншого явища, залежить не тільки глибина знань, а й уміння користуватися ними на практиці.»(т.5, с. 58).

Отже уроки географії потрібно будувати так, щоб учні вчились аналізувати, формувати власну думку вміли робити висновки, прогнозувати результати, дошукуватись істини.
Урок, як основна форма навчального процесу, орієнтований на формування компетентносте
й.
Досвід переконує, що реалізація компетентностей здійснюється у процесі творчої діяльності, співпраці, вчителя та учнів і приносить успіх.
У системі базових компетентностей значиме місце мають соціальні компетентності. Сучасна географія відповідає на складні питання: чому, через що, яким чином, тому учні сучасної школи повинні не просто мислити, а критично, осмислено вести пошук істини. Отже, особливу увагу вчитель повинен приділяти роботі з:
- вивчення особливостей понять, явищ , процесів;
- встановлення взаємозв'язків між об’єктами дослідження;
- здійснення класифікації об’єктів;
- проведення узагальнення навчального матеріалу;
- реалізації теоретичних методів дослідження на основі порівняння та
зіставлення.
Головним у даному виді діяльності є використання учнями текстової, картографічної інформації у нестандартних умовах, переведення її у знакову, систему. Доцільно запроваджувати наступність, структурне ускладнення вивченого матеріалу, створювати та аналізувати проблемні ситуації, що підвищують не тільки пізнавальний інтерес, але й активізують творчий пошук школярів.
Готуючись до уроку географії, вчитель має проаналізувати, як можна використати певний навчальний матеріал для розвитку в учнів як предметних, так і базових компетентностей. Для цього доцільно скласти їх орієнтовний перелік, який разом зі структурними компонентами освітньої компетенції відобразити в плані уроку, куди можна внести такі компоненти:
1)назва навчальної теми;
2) назва компетентності або її елемента;
3) мінімальний досвід діяльності або попередній етап сформованості компетентності;
4) соціальна, особистісна мотивація необхідності подальшого формування компетентностей;
5) знання, вміння, навички, необхідні для подальшого формування компетентності;
6) способи діяльності на певному етапі формування компетентності;
7) рефлексія ефективності отриманого результату.
Однією з основних вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти щодо завдань вивчення географії є усвідомлення учнями практичної спрямованості географічних знань і доцільності використання їх у житті. На жаль, сьогодні переважна більшість випускників не можуть обґрунтувати зв’язок шкільного предмета з життям, пояснити, для чого вони вивчають той чи інший предмет, як ці знання можуть знадобитися їм в житті.
Саме тому рушійною силою формування компетентностей є мотивація навчального процесу з географії, яка повинна мати ще й результативний ефект. Важливо, щоб кожен учень усвідомив, що він вивчає, який зв’язок має той чи інший матеріал з життям, для чого це потрібно, де в житті ці знання і вміння можуть знадобитися. На завершення уроку географії доцільно проводити рефлексію. Наприклад, за такими запитаннями:
– Чи досягли ви поставленої мети?
– Чи новий матеріал пов’язаний із життям?
– Чи знадобляться вам набуті знання (вміння) в житті? Де саме, у яких випадках?
Шкільна географічна освіта має поєднувати наукові знання та людські потреби, що сприятиме підготовці випускників школи до самостійної діяльності в різноманітній географічній реальності. Щоб виконати їх потрібно посилити самостійну й продуктивну діяльність школярів, розвивати їх особистісні якості і творчі здібності, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватись у житті суспільства.
Отже основними завданнями, які має вирішувати сучасний урок географії, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, вбачаємо:
– підвищення рівня мотивації навчального процесу;
– практичну спрямованість навчання;
– застосування інтерактивних технологій, які є універсальними для розвитку життєвих компетентностей;
– формування в учнів навичок отримувати, аналізувати та використовувати інформацію з різних джерел;
– використання проблемного навчання, що сприяє самовираженню та самореалізації особистості;
– підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;
– підготовку учнів до постійного самоконтролю навчальної діяльності та самооцінювання її результатів.

У 9-му класі одним із завдань стоїть: розвивати в учнів пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності, самостійну навчальну діяльність шляхом пошуку та обробки географічної інформації з різних географічних, у тому числі геоінформаційних джерел. На уроці повинні працювати всі учні, вони повинні захопитися предметом, розкрити свої здібності. Для цього застосовують різні технології: розвиваюче навчання, інтенсифікацію навчання на основі схемних та знакових моделей навчального процесу,технологію критичного мислення, особистісно - зорієнтованого навчання
Підчас вивчення матеріалу бажано ставити проблемні запитання. Наприклад при вивченні теми «Типізація країн світу за рівнем розвитку» проблемним може бути питання:«До якого типу країн належить Україна і чи може вона за один рік стати високорозвиненою». Використовуючи метод наступності, де учні згадують матеріал, вивчений у попередніх класах(природні умови, ґрунти) до теми «Сільське господарство» можна поставити запитання «Чому на світовому ринку одна із статей експорту України є пшениця». При вивчені теми «Світове господарство» проблемним може бути питання «Чи може країна існувати ізольовано і чому». Активізує роботу учнів прийом «мозковий штурм». Наприклад при вивченні теми « Чинники розміщення виробництва» можна запитати «які б чинники ти взяв за основу при будівництві власного підприємства». Дуже важливо пов’язувати матеріал із сьогоденням. На території нашого населеного пункту знаходиться щебеневий завод, на якому працювали батьки багатьох учнів, тому одне з запитань « чи доцільно відновити роботу даного підприємства», або «Що потрібно для рентабельності даного підприємства». Важливо також опиратись на життєвий досвід учнів, адже багато їх родичів живуть в працюють за кордоном. На уроці «Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку» активізує діяльність школярів «Мозковий штурм» - « В яку б з країн «Великої двадцятки» ви виїхали на ПМЖ і чому». Щоб дати відповідь на це запитання учні мають звернутися до картографічного матеріалу для повного аналізу країни: природних умов і ресурсів, геополітичного та економічного положення, визначити рівень розвитку економіки. Працюючи з географічними картами в учнів формується просторова компетентність: картографічна грамотність, вміння знаходити розташування географічних об’єктів, пояснювати причини та наслідки природних та економічних явищ.
Урок №3 Тема. Секторальна модель економіки країни. Практична робота№1
Аналіз секторальної моделі економіки
Мета: поглибити знання учнів про структуру зайнятості населення України і світу, сформувати поняття «сектор економіки», навчитись аналізувати структуру ВВП та зайнятість населення за секторальним принципом, розрізняти сектори національної економіки України та порівнювати її з іншими країнами, поглиблювати міжпредметні зв’язки з історією, економікою.
Обладнання: підручники, атласи, карта України, політична карта світу
Опорні та базові поняття: секторальна модель, сектори національної економіки.

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Прийом
«Інтелектуальна розминка»
1. Що таке національна економіка?
2. Які показники визначають рівень розвитку країни?
3. Звідки беруть сировину для створення продукту, чи є вона в достатній кількості?
4. Чи входить Україна до високорозвинених країн?
5. Які показники визначають рівень розвитку країни?
6. Чи працює підприємство в нашому населеному пункті на повну потужність?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Економіка України, як і інших країн має певну структуру. Вчені світу найчасті- ше використовують трисекторальну модель національної економіки, про яку ви дізнаєтесь на уроці.
І
V. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь вчителя.
З історії ви пам’ятаєте як розвивалось світове господарство. Аграрне господарство (первинний сектор) існувало кілька тисячоліть тому. До аграрного сектора входять галузі видобувної промисловості, лісове, рибне, сільське господарство. В первинному секторі провідна роль належить сільському господарству. На сьогодні він переважає в малорозвинених країнах та країнах, де видобувають паливно-енергетичні ресурси.
До вторинного сектора, що називають промисловим, входить обробна промисловість та будівництво. Країни, де переважає даний сектор називають індустріальними.
Третинний сектор – більша частина населення зайнята в сфері послуг(освіта, наука, торгівля, туризм, охорона здоров’я. Країни, в яких переважає третинний сектор є лідерами економічного розвитку. Їх називають постіндустріальними, або інформаційним світом, бо тут швидкими темпами розвиваються інформаційні технології.
Відображення пропорцій між даними секторами є секторальною моделлю економіки. Вона показує рівень економічного розвитку країни.
у високорозвинених країнах 70% населення зайняті в обслуговуючі сфері, а в первинному секторі лише 1-2%. В країнах що розвиваються – навпаки: більшість населення зайнято в первинному секторі.
Практична робота 1. Аналіз секторальної моделі економіки.
Завдання. Розгляньте діаграми секторальних моделей економіки різних країн, проаналізуйте відмінності.
2. Установіть зв’язок між економічним розвитком країн і домінуванням певного сектора.
3. Зробіть висновок про доцільність вивчення секторальної моделі національної економіки.
4. Зробіть висновки про структурні зрушення в економіці України

V. Узагальнення та систематизація знань.
Прийом «Вірю, не вірю».
Учитель читає які споживчі блага виробляють в різних секторах економіки,учні стверджують чи заперечують їх правильність

VІ. Підсумок уроку
Прийом «Закінчити речення».
1. Аналізуючи секторальну модель економіки ми визначаємо…
2. До первинного сектора відносять країни які…
3. Якщо більшість населення зайнята в сфері обслуговування то країна є…

VІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати §3 підручника
2. Прийом «Домашні заготовки»
Ви починаєте підприємницьку діяльність, підготуйте бізнес-план, врахувавши чинники, що вплинуть на розміщення вашого підприємства

 

Список літератури

1. Тімець О. Географічна освіта як основа формування життєвих компетенцій учнів [Текст] / О. Тімець // Географія та основи економіки. – 2008. – № 6. – С. 2–4.
2. Сухомлинський В.О. Т5 стр58.
3. Шиліна С.Л Шляхи реалізації компетентнісного підходу у викладанні географії.
4. Бендрик В І. Методичний посібник.
5. З досвіду роботи вчителя географії Оленокосогорівської ЗОШ Грабенко Н.М.
6. Сучасний урок в контексті компетентнісного підходу методист РМК Швець Т.

7. Інтернет – ресурс: artemivkaschool.at.ua/publ/kompetentisnij_p

 

Категорія: Викладання географії в 9 класі | Додав: AllaM (17.12.2017)
Переглядів: 220 | Теги: МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ У 9 К | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Управління школою
  • Нормативні документи
  • Безпека життєдіяльності
  • Ведення документації
  • Методична робота
  • Атестація працівників
  • Реформи в освіті
Компетентнісний підхід
Проведення уроків
  • Географія
  • Біологія
  • Природознавство
  • Українська мова
  • Математика
  • Історія