Головна » Статті » Викладання географії в 9 класі

НАВЧАЛЬНІ ГЕОГРАФІЧНІ КАБІНЕТИ: ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

НАВЧАЛЬНІ ГЕОГРАФІЧНІ КАБІНЕТИ: ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

 

Без будь якого сумніву зрозуміло, оволодіння учнями географічними компетенціями, забезпечує орієнтацію їх у сучасному світі, допомагає зробити вибір майбутньої професії. Навчання буде успішнім якщо у вчителя є можливість працювати в сучасному кабінеті, де оптимально поєднано використання всіх видів навчального методичного забезпечення та технічного обладнання відповідно до вимог наукової організації праці вчителя та учня. Постає питання, а доцільно, взагалі, створювати географічний кабінет сьогодні, коли так широко використовується новітні інформаційні технології, телевізійні програми? До того, підтримувати, або створювати новий сучасний кабінет, потребує значної кількості коштів, вільного часу, іноді в школі немає можливості використовувати кабінетну систему. Ця робота є попиткою довесті, що роль предметних кабінетів, зокрема, георгафії, в сучасних умовах може мати дуже важливу роль в досягненні мети, яку сьогодні ставить нова концепція в освіті. Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів мають своім завданням функціонування кабінетів створити передумови для організації навчально-виховної роботи, реалізації практично- дійової і творчої складових змісту навчання, забеспечення поглибленного і профільного навчання, організації роботи предметних гуртків та факультативів.

Постановка проблеми. Як відомо, однією з основних вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти щодо завдань вивчення географії є усвідомлення учнями практичної спрямованості географічних знань і доцільності використання їх у житті. На жаль, сьогодні переважна більшість випускників не можуть обґрунтувати зв’язок шкільного предмета з життям, пояснити, для чого вони вивчають той чи інший предмет, як ці знання можуть знадобитися їм в житті. Тому все більшого значення в освіті набуває компетентнісний підхід, оскільки саме компетентності, на думку багатьох міжнародних експертів, є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність учня-випускника до подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства. Компетентнісний підхід, на думку О. Пометун, – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості. [2.7 ] Українські педагоги визначили такі групи ключових компетентностей: уміння вчитися, громадянська, підприємницька, загальнокультурна, компетентність з ІКТ, соціальна, здоров’язбережна. [1.5] Під ключовими компетентностями слід розуміти здатність школярів самостійно діяти в ситуації невизначеності під час розв’язання актуальних для них проблем. Ця здатність, повинна бути реалізована в рамках шкільної освіти. На це спрямована і нова програма у 9 класі, де обовязковими є знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти. Актуальність упровадження компетентнісного підходу до формування змісту освіти закріплено в Державному стандарті загальної середньої освіти, його реалізовано в Критеріях навчальних досягнень учнів. [3.2 ] Аналіз актуальних досліджень. Компетентнісний підхід активно досліджується у вітчизняному та зарубіжному науково-педагогічному просторі. Загальні теоретичні положення щодо реалізації цього підходу в освіті розглядаються в роботах Н. Бібік, О. Пометун, О. Овчарук, О. Савченко, А. Хуторського. Окремі питання методики формування предметних компетенцій учнів вивчаються у працях О. Кучер, І. Родигіної, Г. Фреймана, С. Шишова. Питання змісту та організації шкільної географічної освіти на основі компетентнісного підходу, формування географічних компетенцій учнів досліджують О. Топузов, Т. Гільберг, Т. Назаренко. Метою нашого дослідження є теоретичне осмислення використання потенціалу шкільної географії для набуття учнями найважливіших компетенцій на рівні, який дасть їм змогу брати активну участь у житті суспільства через навчальні географічні кабінети, беспосередньо у 9 класі. Головна мета статті - показати роль сучасного кабінету географії для розвитку компетентностей учнів, реалізації основних видів компетентності: самоосвітній, інформаційної, комунікативної, загальнокультурної, соціальної, життєтворчої.

Виклад основного матеріалу. За останні десятиліття відбулися значні зміни у природі суспільства, закладах, із яких воно складається, та в завданнях, які виконують ці заклади. Сьогодення висуває нові орієнтири, нові вимоги до всіх членів соціуму. Сучасний світ з кожним роком стає дедалі складнішим, динамічнішим, тому інтеграція в сьогоденне суспільство і знаходження свого місця в житті вимагають значних зусиль від кожної людини. Висока компетентність вимагається від усіх громадян в усіх сферах діяльності нашого суспільства. Нині тільки та людина може повноцінно діяти в сучасному світі, яка здатна прийняти самостійне рішення. Науково-технічний прогрес, глобалізація, інформаційне суспільство зумовлюють зміни до основних вимог і компетентності педагогічних працівників, наставників молодшого покоління. Відповідно до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, переглянуто та внесено зміни до навчальних програм, у тому числі з географії. Вони спрямовані на створення підґрунтя для того, щоб основні результати навчання базувались на досягненні учнями необхідних компетентностей. Важливо, щоб кожен учень усвідомив, що він вивчає, який зв’язок має той чи інший матеріал з життям, для чого це потрібно, де в житті ці знання і вміння можуть знадобитися. Професійна сфера вчителя має певний обсяг компетенцій, а освіта формує знання, вміння і навички і велику допомогу в цьому дає раціональне використання географічного кабінету. І якщо професійна сфера може точно на рівні замовлення висунути свої вимоги до освіти, то завдання освіти полягає у трансформуванні знань, умінь і навичок у певні компетенції, які вимагає професійна сфера [6.2] Якщо під час трансформації вчитель організовує взаємодію і взаємозв’язок з учнями, то успішно розвиваються мислево-технічні (втілення думки в життя), комунікативні (розуміння і намагання бути зрозумілим), рефлексивні (усвідомлювати свої дії) здібності. Сучасний педагог повинен володіти здатністю управляти, оцінювати, спонукати учнів до самовизначення, вміти створювати в учнівському колективі доброзичливий клімат, де б панували відповідальність, участь у самоуправлінні, самоосвіті, відданість і ентузіазм. А добре обладнанний кабінет географії стимулює мотивацію та зацікавленість учнів до вивчення курсу географії в школі, стає осередком усієї географічної работи школи. Окрім того, сучасний кабінет географії – це простір, де молодь спілкується, дискутує, визначає проблеми різного рівня. Готуючись до уроку географії, вчитель має проаналізувати, як можна використати певний навчальний матеріал для розвитку в учнів як предметних, так і базових компетентностей. На допомогу вчителю має бути раціональне використання кабінету географії, якій відіграє провідну роль у вивчанні курсу географії в школі. Географічний кабінет - це спеціально обладнане приміщення з раціонально – логічним розміщенням комплекту наочностих, технічних засобів, інформаційних систем , які стимулюють і забезпечують ефективність процесу вивчення географії. Велике значення в розширенні географічного світогляду і поглиблення знань в географічної науки має географічний майданчик, забитий сьогодні. Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня є показником, насамперед, якісного опанування змісту освіти. Через зміст шкільної географічної освіти відбувається підготовка особистості до життя, до поведінки в суспільстві та природі. Знання з географії є основою для практичної діяльності учнів, а вміння – основою для формування ключових компетентностей. Вони спрямовані на створення підґрунтя для того, щоб основні результати навчання базувались на досягненні учнями необхідних компетентностей. Географічна освіта повинна сформувати в учнів уміння користуватися різними джерелами географічної інформації. Самоосвітня компетентність відноситься до пізнавальної. Вона дає змогу учням самостійно одержувати знання в процесі роботи з підручником, з іншими джереламі знань, і географічний кабінет є незаменним в допомозі учням. В Новий програмі 9 класі поєднані питання програми 10 –го и 9-го класів і цей обсяг матеріалу потребує серйозної самостійної підготовки. Через кабінет географії реалізується і формується вміння працювати й з довідниками, додатковою літературою, географічними картами. Географічна освіта повинна сформувати в учнів уміння користуватися різними джерелами географічної інформації. Оскільки карта є концентрованим носієм інформації, то картографічні знання та вміння (картографічну компетентність) можна розглядати як складник інформаційної. Як зазначає І. В. Родигіна, вчитель, формуючи інформаційну компетентність, повинен пропонувати учням роботу з альтернативними джерелами інформації; заохочувати до використання додаткової інформації; навчати їх усвідомлено «згортати інформацію», складаючи план, тези, конспект тощо; стимулювати критичне оцінювання інформації. [5- 23 ] У цьому контексті особливий інтерес має географічна карта. Знання багатьох шкільних предметів неможливе без знання карт та вміння користуватися ними. Картографічна підготовка учнів є одним з основних завдань географічної освіти, а вміння користуватися картами – засобом, що забезпечує більш глибоке засвоєння навчального матеріалу. Розвиток у школярів уміння аналізувати карти та використовувати їх як джерела різноманітної інформації сприятиме формуванню інформаційної компетентності. Широкі можливости для реалізації цієї освітній компетентності дає кабінет географії, який може бути наповнений різним картографічним матеріалом. [3.3] Одним із важливих кроків на шляху оволодіння школярами інформаційною та соціальною компетентностями є самостійна проектна діяльність у контексті вивчення певної теми, підсумковим етапом якої є підготовка звіту у вигляді презентації результатів дослідження. Соціальна (комунікативна) компетентність передбачає здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу , підтримувати та керувати власними взаєминами. В реалізації цієї, важливої в наш час, компетентності дуже велика роль географічного кабінету, який дає змогу забеспечити рівні можливості усім командам. Предметні географічні компетентності формуються не тільки для формування ключових компетентностей. Вони спрямовані на створення підґрунтя для того, щоб основні результати навчання базувались на досягненні учнями необхідних компетентностей під час засвоєння географічних знань, а й у процесі набуття учнями практичного досвіду, зокрема: вимірювати, обчислювати, будувати й аналізувати графіки, схеми, діаграми, таблиці, користуватися певними приладами, а це можливе у сучасному предметному кабінеті. Для розвитку навчальних умінь творчого характеру необхідно залучати учнів до аналізу проблемних ситуацій і помилок, самостійного формулювання гіпотез і висновків, виділення головного у прочитаному, бачення проблем і знаходження їх нестандартних рішень, конкретизації мети й завдань, критичного мислення. Через використання проблемних методів навчання учні можуть успішно реалізувати свій творчий потенціал. Розвиток у школярів творчих умінь як складової освітніх компетенцій повинен мати науковий, системній характер. При компетентнісному підході навчальна діяльність набуває практичного та дослідницького характеру. На уроках географії школярі вчаться користуватися різними джерелами географічної інформації, переробляти й застосовувати одержану інформацію, вести спостереження на місцевості, складати прогноз розвитку природи та суспільства. Велике значення в розширенні географічного світогляду і поглибленні знань в галузі географічної науки має географічний майданчик, якій, нажаль, сьогодні став непопулярним. На прикладі географічних майданчиків, ми демонструємо, як учні можуть розвивати самоосвітню, інформаційну, комунікативну компетентнції. Аналізуючи показники спостережень за погодою, учні роблять висновки, як показники температури і тиску впливають на вологість повітря, на погоду вцілому. Збір інформації учнями і її сбереження можуть мати і прикладний характер з метою використання для аналізу багаторічних спостережень. Як свідчить практика, ключові компетентності формуються в процесі залучення учнів до активної пізнавальної діяльності. Тому доцільно використовувати активні методи навчання, технології, які розвивають комунікативну, пізнавальну та особистісну активність школярів, формують культуру дискусії, відповідальність за загальний результат діяльності. Формування загальнокультурної компетентності має специфіку. Ця компетентність стосується сфери розвитку культури особистості та суспільства у всіх її аспектах, що передбачає передусім формування культури міжособистісних відносин, оволодіння вітчизняною та світовою культурною спадщиною, дотримання принципу толерантності. Разом з тим необхідно вивчати елементи власної культури, що ведуть до усвідомлення національної неповторності. Вирішенню цих завдань сприяє міжкультурна освіта, спрямована на виявлення культурних подібностей і відмінностей націй і цивілізацій сучасного світу, формування толерантності щодо представників інших культур. Ключові компетентності формуються також у позакласній діяльності учнів. Відвідуючи факультативи, гуртки, учні мають змогу застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях. Географічні олімпіади, турніри, конкурси розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, дають можливість застосувати їх на практиці, розвивають мислення, творчі здібності, сприяють формуванню географічних компетентностей школярів. Слід зазначити, що сучасний, обладнанний навчальний географічний кабінет, лише доповнює ту низку освітніх інновацій і класичних підходів, що допомагають педагогам гармонійно поєднувати позитивний досвід для реалізації сучасних освітніх цілей шляхом реалізації компетентнісного підходу. Перспективи досліджень вбачаємо у вивченні можливостей формування ключових і предметних компетентностей учнів шляхом використання новітніх технологій навчання на уроках географії.

Використані джерела: 1. Волобуєва Т. Б. Розвиток творчої компетентності школярів [Текст] / Т. Б. Волобуєва. – Х. : Основа, 2005. 2. Гільберг Т. Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках географії [Текст] / Т. Гільберг // Географія та основи економіки в школі. – 2009. – № 4. – С. 7–10. 3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. mon.gov.ua/ 4. Покась Л. А. Шляхи формування компетенцій у старшокласників на уроках географії [Текст] / Л. А. Покась // Географія та економіка в сучасній школі. – 2012. – № 6. – С. 2–6. 5. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання [Текст] / І. В. Родигіна. – Х. : Основа, 2005. – 96 с. 6. Тімець О. Географічна освіта як основа формування життєвих компетенцій учнів [Текст] / О. Тімець // Географія та основи економіки. – 2008. – № 6. – С. 2–4. 7. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования [Текст] / А. Хуторской // Народное образование. – 2003. – № 2. – С. 58–64.

Категорія: Викладання географії в 9 класі | Додав: AllaM (17.12.2017)
Переглядів: 248 | Теги: педагогічна майстерність, Компетентність, кабінет географії, географічний майданчик., компетенції, компетентнісний підхід | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Управління школою
  • Нормативні документи
  • Безпека життєдіяльності
  • Ведення документації
  • Методична робота
  • Атестація працівників
  • Реформи в освіті
Компетентнісний підхід
Проведення уроків
  • Географія
  • Біологія
  • Природознавство
  • Українська мова
  • Математика
  • Історія