Головна » Статті » Викладання географії в 9 класі

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕВЯТИКЛАСНИКІВ, ЯК ЗАСІБ НАБУТТЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Кільчевська Ольга Вікторівна вчитель географії та економіки Смілянського НВК «ЗОШ І ст.-гімназія імені В. Т. Сенатора»

В 2017 році Міністерством Освіти до навчальної програми з географії у 9 класі внесено зміни, пов’язані з навчанням учнів використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя, формування в учнів потреби у неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на потреби особистості у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. [1]

Програма спрямована на формування предметних і ключових компетентностей, що робить зміст освіти прикладним. Так як вчитель вже перестає бути просто носієм інформації, а стає для учнів фасилітатором і ментором, перед ним постають нові завдання. Нові принципи компетентнісної освіти вимагають таких методів, технологій та прийомів навчання, які спрямовані на самостійну діяльність учнів, розвиток критичного мислення та творчих здібностей.

Компетентісний підхід забезпечує не тільки формування географічних знань і вмінь, навичок самостійної пізнавальної діяльності, а й досвіду їх застосування на практиці. Знання, уміння і навички, що набувають учні в школі, є важливими. Поряд з цим актуальності набуває поняття компетентності учня, яка визначається багатьма чинниками, оскільки саме компетентності є показниками, що дозволяють визначати готовність учня до життя, його подальшого особистого розвитку і до активного соціального життя.

Традиційні форми та методи навчання не завжди забезпечують глибоке вивчення навчального предмета. Через те, завдання сучасного вчителя – знайти такі форми навчання, які зробили б урок цікавим, підвищили інтерес учнів до вивчення предмета. Методи активного навчання відрізняються розмаїтістю і складністю, їх використання дозволяють вирішити безліч навчальних завдань. А головні з них – активне вивчення матеріалу, розвиток логічного, критичного та креативного мислення. Добре продуманий та правильно структурований урок, як правило, дає гарні результати, озброює школярів життєво необхідними компетентностями. [2]

Останнім часом, в навчальних закладах зростає популярність та набуває поширення метод проектів – особистісно орієнтований метод навчання та виховання, заснований на самостійній діяльності учнів у розробці проблеми та оформленні певним чином практичного результату розробки. Слід зауважити, що метод проектів започаткував низку важливих ідей. Зокрема, усвідомлення зв’язку школи та життя, намагання учнів брати участь у плануванні своєї діяльності, самостійне обрання засобів здійснення визначеної роботи, уміння підбивати підсумки та оцінювати наслідки.

Важливі завдання, що покладаються вчителями на метод проектів є розвиток дослідницько-пізнавальної, експериментальної активності учнів, формування вміння школярів самостійно набувати нові знання та поєднувати їх в єдину систему, організація пізнавальних процесів учнів тощо.

Метод проектів передбачає досягнення дидактичної мети через детальне розв’язання проблеми, яка повинна завершитись цілком реальним практичним результатом, оформленим відповідним способом. Для досягнення цієї мети учні повинні навчитись самостійно мислити, окреслювати, розв’язувати проблеми, проводити експерименти, інтегрувати знання різних навчальних предметів, установлювати причинно – наслідкові зв’язки, прогнозувати наслідки реалізації різних варіантів.

Проектування завжди особистісно орієнтоване та дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших учасників у конкретній справі, а не вдаватися у навчальну діяльність.

У проекті учні стають основними дійовими особами освітнього процесу, вони є рівноправними учасниками творчого колективу. Це дозволяє їм об’єднуватися за інтересами, забезпечує різноманітність рольової діяльності. Метод проектів дає можливість залучати до навчального процесу не тільки дії та думки школярів, але й їхні почуття.

Написання проектної роботи дає змогу учням переконатися в тому, що отримані знання – це, насамперед, засіб пізнання подій, процесів, явищ, що відбуваються у сучасному світі і їх можна активно використовувати на практиці.

Використання методу проектів у навчально-виховному процесі сприяє кращому засвоєнню знань у школярів, а також виробленні у них вмінь самостійно шукати та користуватися різними джерелами інформації.

Застосування учителем проектної технології сприяє виробленню у дітей практичних навичок та враховує індивідуальні особливості кожного учня, сприяє творчому розвитку не лише школярів, але й педагогів.

Як відомо, сучасний світ спілкується «мовою проектів». Людина на будь-якому рівні (навіть на побутовому) будує та реалізовує життєві проекти. Годі говорити про новітню професійну сферу діяльності. Так, наприкінці XX ст. склався новий тип організаційної культури діяль­ності — проектно-технологічний, тому такі інноваційні форми діяль­ності, як проектна, стали своєрідним атрибутом часу. Отже, питання «чи потрібно до такої діяльності

готувати дітей?» стає риторичним.

Основним завданням освіти стає актуальне дослідження навколишнього життя. Учитель і учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.

Проект, який виконують учні, має викликати в них ентузіазм, захоплювати їх, йти від серця. Будь-яку дію, що виконується індивідуально, у групі, за підтримки вчителя або інших людей, діти повинні самостійно спланувати, виконати, проаналізувати й оцінити. Звісно, вони мають чітко розуміти мету проекту. Ідеальний проект той, для виконання якого необхідні знання з різних галузей, що дають змогу розв'язати цілий комплекс проблем.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів - індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

 

Процес роботи за методом проектів складається з кількох основних етапів:
- Вибір теми. Учні пропонують теми, а вчитель допомагає їм у виборі однієї з них.

- Визначення мети. Вчитель допомагає учням визначити найактуальніші і водночас посильні для учнів завдання на певний проміжок часу.

- Розробка проекту-плану діяльності для досягнення визначеної мети. На цьому етапі відбувається вибір методів і засобів для роботи над проектом. Наприклад, експеримент, інтерв'ю, соціологічне опитування, вивчення літератури, пошук інформації.

- Виконання проекту. Конкретна практична робота або низка практичних кроків до поставленої мети. Час виконання і термін проміжного контролю визначаються вчителем.

- Підбиття підсумків або презентація проекту проводяться як під час уроку, так і в позаурочний час. [4]

В стінах Смілянського НВК «ЗОШ І ст.-гімназія імені В. Т. Сенатора» вчителями проводяться різноманітні проекти, які заохочують учнів до самостійної і пошукової діяльності. Щорічно кожен учень дев’ятого класу виконує свою наукову роботу проблемно – пошукового характеру, де він сам визначає предмет, тему і мету свого проекту з допомого вчителя, чи учнівського інституту самоврядування, де старші учні – консультанти надають підтримку. З географії дев’ятикласники полюбляють обирати теми, які поєднані з місцевістю м. Сміли і Черкаської області, а також проводять власні дослідження з географії світу чи окремих країн. Так в гімназії було організовано учнями дев’ятого класу день Японії в Україні. Їм вдалося груповий проект представити як шкільне свято, на якому було представлено учням менших класів і правила правопису ієрогліфів, культурні звичаї країни вранішнього сонця, учні порівняли і структуру господарства двох країн, населення, транспорт, туристичні зв’язки, і представили як заключення своє бачення співпраці двох країн –Японії і України.

Учні на уроках географії також стають і авторами проектів. В наш час масового поширення набувають новомодні квести, які допомагають одночасно розвивати розумову, пізнавальну і фізичну активність. В Смілянському НВК «ЗОШ І ст.-гімназія імені В. Т. Сенатора» групи дев’ятикласників стають ініціаторами таких квестів, і не тільки для своїх однокласників, а й для учнів восьмих, сьомих класів, допомагаючи їм засвоїти вивчений матеріал.

Звичайно ж , не всі учні можуть так швидко зорієнтуватися з темою проекту чи формою його проведення, тому на уроках географії я використовую диференційований підхід до учнів. В сучасних умовах просто необхідно йти в ногу з часом і новими вимогами, вже важко уявити дитину, яка б не вміла користуватися телефоном чи компютером. тому на уроках і в позаурочний час діти самі, або разом зі мною виконують міні-проекти, - це можуть бути і презентації, додаткова інформація, чи навіть невеликі відеоролики з власними дослідженнями до теми уроку.

Наприклад, вивчаючи тему «Сектори національної економіки України» учні запропонували розділити карту України на 25 пазлів (які відповідають адміністративно - територіальному поділу України) і на кожному з них нанесли сектор економіки, в якому спеціалізується вибраний регіон, потім клас поділили на команди і за визначений час, кожна з команд повинна була зібрати карту України відповідаючи на запитання. Така форма роботи не тільки викликала в учнів азарт в грі, командний дух роботи, а й сприяла активному засвоєнню інформації, що принесло хороші результати на поточному зрізі знань. Учні вже наперед розробили завдання до теми «Харчова промисловість України», яка ще буде тільки вивчатись, ще й провели пробне представлення свого проекту, врахували критику зі сторони своїх однокласників і вчителя та продовжують над ним працювати далі.

Отже, географія постійно розвивається і змінюється, тому вчитель як безпосередній зв'язок між наукою і учнем повинен також змінюватися, і змінювати свої форми роботи як на уроці, так і поза межами школи. Проектна діяльність в школі стимулює учнів не лише здобувати нові знання з предмету, а й використовувати власні навички у власному житті.

 

Список використаних джерел

  1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392). – Режим доступу: www.mon.gov.ua.
  2. Топузов О., Вішнікіна Л. Компетентнісний підхід до навчання географії// Географія та основи економіки в школі.-2011.-№5.- с.34-37
Категорія: Викладання географії в 9 класі | Додав: AllaM (17.12.2017)
Переглядів: 181 | Теги: проектна діяльність | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Управління школою
  • Нормативні документи
  • Безпека життєдіяльності
  • Ведення документації
  • Методична робота
  • Атестація працівників
  • Реформи в освіті
Компетентнісний підхід
Проведення уроків
  • Географія
  • Біологія
  • Природознавство
  • Українська мова
  • Математика
  • Історія